У минулому році в Україні почали реформувати пенсійну систему. Був прийнятий закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій. Наступний етап реформи - введення другого рівня пенсійної системи - накопичувального. Отже, система пенсійних нарахувань зміниться.
На розгляді в парламенті знаходиться законопроект 6677, прийнятий за основу, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
запровадження накопичувальної пенсійної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Його суть - обов'язкове відрахування грошей в недержавні пенсійні фонди. Сплачувати внески почнуть все, кому зараз менше 35-ти, перш за все - 2% від заробітку, а відрахування поступово збільшать до 7%. Принаймні, такі цифри в поточній версії документа.
Про переваги та ризики накопичувальних пенсій і про те, коли цю систему зможуть впровадити в Україні, 24 канал запитав у експертів.
Плюси накопичувальної системи
Пенсійні відрахування з власної зарплати таки мають "плюси": незалежність від держави і труднощів Пенсійного фонду, персоніфікація і індивідуалізація накопичень - це тільки ваші гроші, ніхто їх не "перерозподілить", відповідно - ви отримаєте саме таку пенсію, яку заробили. Далі - свою пенсію можна буде залишити в спадок - це ваші особисті гроші, держава на них не може претендувати, хіба ви їх самостійно йому заповідає. Так само відкладені на пенсію гроші можна інвестувати: у нерухомість, цінні папери, акції, золото, поставити на банківські депозити, що підвищить купівельну спроможність грошей.
Є ще інші плюси: ініціатори законопроекту впевнені, що управління пенсійними активами недержавними компаніями буде більш ефективним, ніж в Пенсійному фонді.
Але це питання перетікає в можливі мінуси - компанія-управлінець має дійсно ефективно використовувати пенсійні накопичення, а також - прозоро. А для цього потрібна відповідна регуляція.
Ризики запуску накопичувальної системи пенсій
Заступник керівника Стратегічної групи радників Прем'єр-міністра (SAGSUR) Павло Кухта в коментарі 24 каналупідкреслив, що зараз рано говорити про запуск накопичувальної пенсійної системи. На його думку, існує як мінімум дві головні проблеми, які треба вирішити.
"Передумовою запуску накопичувальної пенсійної системи та введення нової системи регулювання фінансових ринків. Оскільки мова йде про те, щоб ми були впевнені, що там не буде можливості зловживати цими засобами. Інакше все це втрачає сенс," - пояснив Кухта.
Йдеться про два законопроекти, які лежать в Раді: вони змінюють правила регулювання, переструктурується регуляторів на фінансовому та ринку цінних паперів, дають їм повноваження наводити там порядок. Кухта акцентував - це повинні бути не просто прийняті закони, а й запущена і імплементована нова система регулювання, до того як запрацює система накопичувальних пенсій.
Друге питання - це ресурс, з якого будуть йти накопичення. Це додаткові внески, і це підвищення навантаження на заробітну плату.
"Тут питання - як це сприймуть працівники, бізнес, чи не будемо ми посилювати тінізацію за рахунок цього. І це питання для обговорення з бізнесом, з організаціями, які представляють інтереси робітників тощо, щоб ми розуміли, що це не призведе до того , що на легальних працівників збільшиться навантаження, а нелегальні підуть знову в тінь, "- зазначив експерт.
Ініціатива тут - у парламенту. Поки не прийняті і не імплементовані необхідні закони - не можна запускати систему. Бо вийде катастрофа, гроші просто розкрадуть, зазначив Кухта.
Нестабільна гривня і пенсійні накопичення
Кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів КНЕУ імені Вадима Гетьмана Тетяна Жибер в коментарі 24 каналу головними ризиками для накопичувальної пенсійної системи назвала нестабільність і слабкість української національної валюти, непередбачуваність розвитку подій, неспроможність влади і ринку робити прогнози навіть на півроку вперед.
Інституційно всі умови для накопичувальної пенсійної системи були створені ще в 2004 році, нагадала Тетяна Жибер, але - ми бачимо, як просуваються справи. 3 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає створення в Україні нової пенсійної системи. За цим Законом в Україні вводиться трирівнева пенсійна система.
"Але недержавні пенсійні фонди, які повинні були взяти на себе добровільне накопичувальне страхування, не забезпечили збереження грошей: через неспроможність фінансового ринку, інфляції та інших ризиків, зокрема - постійних революцій і кризи. Довіра населення знизилася ще більше, і тепер накопичувальну систему хочуть зробити примусової, "- зауважила експерт.
На думку Жибер зараз держава не може гарантувати навіть життя і здоров'я державних банків, вже не кажучи про фондах. А пенсійний накопичувальний централізований фонд повинен вкладати в особливо безризикові операції, а з такими в Україні складно.
Зате економічний аналітик Тарас Козак переконаний, що якщо держава навіть зараз гарантує виплати людям, яких обдурили банки, то зможе гарантувати і накопичення пенсій. Він зазначив, що Україна гарантує вкладникам банків 25 середніх мінімальних зарплат, а це приблизно 200 тисяч гривень за умовою, якщо середня зарплата людини в місяць 8 тисяч. Зараз обговорюється питання про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб буде збільшувати суму до 400-500 тисяч гривень на людину.
Реформування і дефіцит бюджету Пенсійного фонду
Разом з тим реформована українська пенсійна система не означатиме скасування солідарної системи пенсій. Тому нинішнім пенсіонерам теж потрібно жити.
"Держава не виплачує пенсію. Громадянам нараховують кошти з Пенсійного фонду, який не є частиною бюджету. Тому він повинен формуватися не з податків, а з внесків того покоління, яке працює. І цих коштів постійно не вистачає," - зазначив Тарас Козак.
Кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов вважає, що головна новація накопичувальних пенсій - якраз введення системи персональних накопичувальних рахунків, які будуть враховуватися в Пенсійному фонді України.
"Звідси і випливає справжня мета запропонованих змін - зібрати додаткові кошти в фонд і вирішити проблему його дефіциту, рівень якого на 2018 рік уряд заклав у розмірі 139,3 мільярда гривень (постанова КМУ від 11 січня 2018 р № 8). Саме така сума буде виділено з державного бюджету на виплату пенсій, вона становить 65% планованих власних доходів Пенсійного фонду, "- пояснив Денисов.
Вирішити проблему дефіциту бюджету можна виключно економічними методами - підвищенням заробітних плат і створенням нових робочих місць, переконаний Денисов. За його інформацією, сьогодні середня частка зарплати в економіці України становить 13,1% всіх виробничих витрат, аналогічний показник у країнах ЄС - 45%.
Зате Тарас Козак нагадав, що більшість розвинених країн мають обов'язкову систему накопичень пенсій.
Накопичувальні пенсії - коли?
У парламентському законі про пенсійну реформу прописаний термін для впровадження накопичувальної пенсійної системи - до 2019 року. Але парламент ще не прийняв закони, про які говорив Павло Кухта, регуляторні. А від їх прийняття потрібно мінімум півроку, щоб регулятор встиг заробити. Тому зазначений термін виглядає малоймовірним. Але український парламент може бути оперативним, як ми знаємо.
