Джерело: https://ua-news.liga.net/economics/opinion/starist-po-amerikanski-pyat-prichin-pochati-zbirati-na-pensiyu

Українці звикли, що їх пенсія залежить від держави. Чому це велика помилка

Пенсій, як таких, у більшості з них, швидше за все, не буде. Це означає, що через 30 років людям, які народилися в 1980-х і 90-х роках, просто буде ні на що жити.

Звучить апокаліптично, але такий сценарій неминучий, якщо Україна продовжить обмежувати себе солідарною пенсійною системою, а українці - так і не почнуть дбати про свою старість самостійно, за допомогою пенсійних накопичень.

Це має робити кожен, незалежно від рівня доходу, освіти або місця проживання. Нижче - п'ять причин, чому пенсійні накопичення - необхідність, з якою не можна зволікати.

Причина №1. Пенсійний фонд не зможе забезпечити всіх

Україна входить до п'ятірки країн світу за показником темпів скорочення населення. За прогнозами ООН, до 2050 року населення нашої країни складе 36,4 млн чоловік, тобто скоротиться на 18%.

Фактори, що сприяють зниженню популяції:

- Відносно висока смертність;
- Зниження рівня народжуваності (на 10 жінок припадає всього лише 15 дітей);
- Масова міграція (за кордоном працює 5,8 млн. українців).

Ці дані свідчать: ситуація з наповнюваністю бюджету державного пенсійного фонду (він залежить від Єдиного соціального внеску, який відраховується з зарплати кожного працюючого українця - 22%) в подальшому буде тільки погіршуватися.

Навіть поточне співвідношення працюючі/пенсіонери показує, що державна пенсія навряд чи коли-небудь буде гідною - на це просто немає грошей. Що говорити про майбутнє, коли один працюючий утримуватиме відразу двох осіб?

Можливо, нас чекає вибухове зростання економіки, завдяки чому уряд зможе зібрати більше податків, а наявні гроші витратити на пенсіонерів. Але чи буде такий сценарій довгостроковим? Відповідь - навряд чи.

Тому вихід один - на пенсію потрібно відкладати самостійно.

Причина №2. Ми й так втратили багато часу

У розвинених країнах діє негласне правило: накопичення потрібно починати з першої ж зарплати.

Після навчання, молодий фахівець в Європі або США відкриває свій пенсійний рахунок відразу ж після того, як влаштовується на роботу. 5-10% накопичень від кожної заробітної плати з наймолодшого віку - ось рецепт "старості по-американськи", де пенсіонер - це один із найбільш забезпечених членів суспільства, мандрівник із великою колекцією штампів у закордонному паспорті.

Природно, чим раніше людина починає накопичувати, тим вища надбавка до офіційної пенсії, на яку вона може розраховувати в майбутньому. У цьому сенсі навіть 30-річні українці, у яких і досі немає накопичень, уже втратили дуже багато часу і грошей (не забувайте про відсотки).

Висновок - навіть, якщо у вас є можливість відкласти не більше 100 гривень до своєї скарбнички, не потрібно сумніватися - переводьте й їх. До моменту виходу на пенсію ці гроші вже стануть відчутною підтримкою.

Причина №3. Це найкраща довгострокова інвестиція

Недержавні пенсійні фонди працюють в Україні з 2003 року: цей ринок пережив дві тотальних кризи в українській економіці: 2008-09 та 2014-15 років. Природно, деякі НПФ розгубили свої активи, але далеко не всі.

Багато фондів змогли з мінімальними втратами пройти цей період - справжнє досягнення в умовах девальвації і падіння вартості практично всіх активів, в які можна було інвестувати в нашій країні.

Успіх фонду залежить від керуючої компанії, яка розподіляє ресурси учасників у різні інвестиційні інструменти. Але головна запорука успіху - диверсифікація: відповідно до закону «Про недержавне пенсійне забезпечення», накопичення клієнтів НПФ повинні бути розподілені між різними напрямками інвестицій.

Поясню на прикладі. Ви розміщуєте 1000 грн на своєму пенсійному рахунку у НПФ. Далі гроші починають працювати: скажімо, 50 грн було вкладено в банківські метали, 100 - розмістили на депозиті в банку, на 50 - купили акції перспективної компанії, 400 гривень - "зайшли" до ОВДП (найнадійніший актив в Україні).

Цей процес називається "диверсифікацією ризиків". Ваші гроші не обмежуються в одному інструменті та не залежать від нього, ризик втрати істотно знижується. Істотний бонус: ви можете щодня відслідковувати, де розміщені ваші кошти, що неможливо в банках і страхових компаніях.

Мораль: накопичувальні пенсії зараз - це єдиний фінансовий продукт в Україні, який дає таку диверсифікацію і який настільки зарегульований (читай захищений) законом.

Причина №4. НПФ доступний кожному

Відкрити свій пенсійний рахунок дуже просто: для цього вам потрібні паспорт, ідентифікаційний код і, зрозуміло, бажання накопичувати. Ніяких зобов'язань щодо обсягу та періодичності відрахувань немає - кожен вкладник визначає комфортну для нього суму й частоту поповнення свого пенсійного рахунку. Ніяких графіків і штрафів не існує в принципі.

На українському ринку працює 63 НПФ - вибирати є з чого. Головна порада щодо критеріїв вибору - кінцевий бенефіціар, люди, яким належить цей фонд. НПФ - це завжди про довгострокові накопичення, важливо усвідомлювати, кому ви довіряєте свої гроші.

Друге: обов'язково зверніть увагу на прибутковість фонду. Не всі фонди в Україні прибуткові, важливо оцінити цей показник і переконатися, що прибутковість перевищує інфляцію, причому бажано бачити дані на горизонті близько 5 років.

Ще одна важлива перевага НПФ - у будь-який момент ви можете перевести свої пенсійні накопичення з одного фонду в будь-який інший: більш дохідний або зручний. Закон у цьому ніяк не обмежує.

І так, на відміну від державної пенсії, "альтернативні" накопичення можна передавати у спадок. Незвична розкіш для більшості українців, які за довгі роки звикли, що їхні податки - це "втрачені гроші".

Причина №5. Накопичення = впевненість = щастя

Це закон психології: людина відчуває себе набагато впевненішою, якщо знає, що у неї є грошові запаси. Ці люди не бояться завтрашнього дня, не бояться старості. Коли ти розумієш, що в тебе є власна фінансова "подушка безпеки" - ти будеш відчувати себе незалежним і в кінцевому підсумку - щасливим.

Ти не будеш залежати від допомоги дітей і зможеш купувати онукам подарунки, їздити відпочивати, ходити з друзями в кафе й на концерти. Це саме те, що ми спостерігаємо, коли їздимо в Європу й Америку: щасливі люди на пенсії, які насолоджуються життям.

Хочеться, щоб у наших людей була теж така можливість. Безумовно, НПФ - не панацея від тотальної бідності, але це однозначно рух у правильному напрямку. Так працює весь цивілізований світ. Україні пора приєднуватися до нього. Інакше ми так і залишимося країною  старих жебраків назавжди.